Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/виштуркати

Матеріал з Вікіджерел

Ви́штуркати, каю, єш, гл. 1) = Ви́штрикнути. Хотів ся перекрасти та собі очі виштуркав. Ном. № 6568. 2) Вытолкать.