Словник української мови (1927)/вищебетувати

by Борис Грінченко

◀ вищебетати

Словник української мови Борис Грінченко В вищебетувати

вищедрувати ▶

Київ: Горно, 1927

Вищебе́тувати, тую, єш, сов. в. ви́щебетати, бечу, чиш, гл. *1) О птицах: петь, выщебетать. Сл. Нік. 2) Выболтать, высказать неосторожно.