Словник української мови (1927)/виявлювати

by Борис Грінченко

◀ виявити

Словник української мови Борис Грінченко В виявлювати

виявляти ▶

Київ: Горно, 1927

Вия́влювати, люю, єш, гл. = Виявля́ти. Радощів своїх нікому не виявлює. Г. Барв. 454. Пишучи у Київ у такім гарячім тоні, я виявлював себе аж надто виразно. К. ХП. 11.