Словник української мови (1927)/виявник
Зовнішній вигляд
◀ виявлятися | Словник української мови В виявник |
виявок ▶ |
|
*Виявни́к, ка́, м. Обличитель. Він у нас виявник: нехай писар або старшина щось прошпетять, — він зараз виведе на чисту воду. Крим.