Словник української мови (1927)/виясняти
Зовнішній вигляд
◀ вияснити | Словник української мови В виясняти |
вияснятися ▶ |
|
Виясня́ти, ня́ю, єш, сов. в. ви́яснити, ню, ниш, гл. 1) Выяснять, выяснить, раз'яснять, раз'яснить, пояснять, пояснить. 2) Вычищать, вычистить; сделать светлым, блестящим. Вияснила п'ятака. Мнж. 97. Виясни добре стремена та й їздь тоді верхи. Черк. у. Візьми мітлу та мети, виясни хорошенько місяць: бач, як насупило. Шевч. 297.