Словник української мови (1927)/виґвинчувати
| ◀ виґвалтовувати | Словник української мови В виґвинчувати |
виґуляри ▶ |
|
Виґви́нчувати, чую, єш, сов. в. ви́ґвинтити, чу, тиш, гл. Вывинчивать, вывинтить.
| ◀ виґвалтовувати | Словник української мови Борис Грінченко В виґвинчувати |
виґуляри ▶ |
|
Словник української мови — В
виґвинчувати
Борис Грінченко
1927
Виґви́нчувати, чую, єш, сов. в. ви́ґвинтити, чу, тиш, гл. Вывинчивать, вывинтить.