Словник української мови (1927)/вовкулак
| ◀ вовкуватий | Словник української мови В вовкулак |
вовкулакування ▶ |
|
Вовкула́к, ка, вовкула́ка, ки, м. Оборотень, принявший вид волка. Перекинувсь через пеньок… і зробивсь вовкулакою і побіг у ліс. ЗОЮР. II. 35. Як у полі на могилі вовкулак ночує. Шевч. 324.