Словник української мови (1927)/вовчок
Зовнішній вигляд
◀ вовчник | Словник української мови В вовчок |
вовчуг ▶ |
|
Вовчо́к, чка́, м. 1) Ум. от вовк. 2) Название собаки. О. 1862. VIII. 18. 3) —му́ха. Нас. ктирь, Asilus. Вх. Пч. I. 5. 4) Долгоносик амбарный, Calandra granaria. Вх. Лем. 400. 5) Личинка майского жука. Вх. Лем. 400. 6) Раст. Orobanche ramosa L. ЗЮЗО. I. 130. 7) Сережка на вербе. Мнж. 177. 8) Побег от древесного корня. 9) Зуб у лошади, мешающий еде. Мнж. 177.