Словник української мови (1927)/водяник

Матеріал з Вікіджерел

Водяни́к, ка́, м. 1) Сосуд для воды. Ум. Водя́нчик. Онде у водянчику вода. Кв. I. 240. 2) Водяной (бес). Левч. 37. 3) = Во́дник. Вх. Лем. 400.