Словник української мови (1927)/волик

by Борис Грінченко

◀ воленька

Словник української мови Борис Грінченко В волик

волинка ▶

Київ: Горно, 1927

Во́лик, ка, м. 1) Ум. от віл. Москалики соколики, поїли ви наші волики, а як вернетесь здорові, то поїсте й корови. Ном. № 801. 2) Жук-носорог, Oryctes. Мнж. 177.