Словник української мови (1927)/волокно
Зовнішній вигляд
◀ волокниця | Словник української мови В волокно |
волокнувати ▶ |
|
Волокно́, на́, с. Волокно. Ум. Волоко́нце. Прибігав, прибігав козлик під віконце: ой чи тчуть, чи прядуть дівки волоконце. Нп.