Словник української мови (1927)/вольність
| ◀ вольний | Словник української мови В вольність |
вольно ▶ |
|
Ві́льність и во́льність, ности, ж. 1) Свобода, вольность. Левиц. Пов. 135. Служба вільности не тратить. Ном. № 10348. У вольності хоч віку дожити. КС. 1883. I. 44. Вольність народня. К. ЦН. 242. Ві́льности вжива́ти, зажива́ти. Пользоваться свободой. У нас невірні вольности вживають більш, ніж у вас. К. МБ. XI. 153. Волю ся в річці напити, але вольности зажити. Гол. III. 344. 2) Мн. во́льности. Запорожские земли. КС. 1883. IV. 769.