Словник української мови (1927)/воркотуха
Зовнішній вигляд
◀ воркотун | Словник української мови В воркотуха |
воркотя ▶ |
|
Воркоту́ха, хи, ж. Ворчунья. Годі тобі, стара воркотухо! Стор. II. 216. Жила Аматина там нянька… скупа і зла і воркотуха. Котл. Ен. IV. 42.