Словник української мови (1927)/ворог
| ◀ вороб'ячка | Словник української мови В ворог |
ворогування ▶ |
|
Во́рог, га, м. Враг. В щасті не без ворога. Ном. № 1714. З одним богом на сто ворог. Ном. № 12. *Запе́клий во́рог. Злой, смертельный враг. Сл. Нік. Ум. Ворі́(о́)женько.