Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/ворогувати

Матеріал з Вікіджерел

Ворогува́ти, гу́ю, єш, гл. Враждовать. Баба, що ворогує на ню. Ном. № 13409. Вони на тебе ворогують, я буду ворог їм заклятий. К. Псал. 312.