Словник української мови (1927)/від
| ◀ вігран | Словник української мови В від |
віда ▶ |
|
Від, од, пред. От. Привів од батька коня, а від брата взяв воза. Довідавшись од почину про все. Єв. Л. I. 2. Батькові од його нічого нема. Від села до села танці та музики. Нп. Зоставсь я хлопцем од батька й од матері одинадцяти год. Г. Барв. 172. Ти ляжеш од комори, а я ляжу від обори, — т. е. ты ляжешь со стороны амбара и т. д. Грин. III. 386. Родительный падеж с від при страдательном причастии переводится по-русски творительным падежом. Земля від бога зроблена. (Стрижев.). Був спокушуваний од сатани. Єв. М. I. 13. Употребляется від для образования сравнит. степени и тогда совсем не переводится. Єсть же і негіднійші від мене. Котл. НП. Хиба ж таки я посліднійший од усіх? Ном. № 2039. Од моєї Ганнусеньки кращої немає. Грин. III. 201. *Від се́бе відбіга́ли. Отличались, разнились друг от друга. Віком вони далеко не відбігали від себе… Лепкий. Від діте́й. С детства. Ми ж давні знайомі, від дітей. Лепкий. Від чо́го. Для чего, зачем. Так можеш порахуватися з ним, від чого ж у козака шабля. Лепкий. Від до́вгих літ. Давно; много лет. Марія Магдалина Мазепина була від довгих літ ігуменею. Лепкий.