Словник української мови (1927)/від'ємний
Зовнішній вигляд
◀ відерце | Словник української мови В від'ємний |
віджалувати ▶ |
|
Від'є́мний, а, е. 1) О зерне: легковесный и потому отлетающий при провеивании вместе с мякиной. Од'ємна пшениця. Рк. Левиц. *2) Отрицательный. Сл. Дубр.