Словник української мови (1927)/від'їдатися

by Борис Грінченко

◀ від'їдати

Словник української мови Борис Грінченко В від'їдатися

від'їзд ▶

Київ: Горно, 1927

Від'їда́тися, да́юся, єшся, сов. в. від'їстися, їмся, їси́ся, гл. 1) Откармливаться, откормиться. 2) Їсти як зва́рить, то не від'їси́ся. Так вкусно сварит, что все ел бы. Св. Л. 17.