Словник української мови (1927)/відбаглувати

by Борис Грінченко

◀ відбавлятися

Словник української мови Борис Грінченко В відбаглувати

відбарбарити ▶

Київ: Горно, 1927

Відбаглува́ти, лу́ю, єш, гл. Отстоять, спасти. Відбаглувати від смерти. Хотів був нашу собаку забрати, — ледві одбаглувала. Рк. Левиц.