Словник української мови (1927)/відбубоніти
Зовнішній вигляд
◀ відброд | Словник української мови В відбубоніти |
відбування ▶ |
|
Відбубоні́ти, ню́, ни́ш, гл. Проговорить скороговоркой, отбарабанить. Такеньки усе чисто одбубонів і дожидає, що пані йому скаже. МВ. (О. 1862. III. 64).