Словник української мови (1927)/відбіснуватися
| ◀ відбірний | Словник української мови В відбіснуватися |
відблиск ▶ |
|
Відбіснува́тися, ну́юся, єшся, гл. Перебеситься. Як відбіснувався становий, то й почав говорити наче людина.
| ◀ відбірний | Словник української мови Борис Грінченко В відбіснуватися |
відблиск ▶ |
|
Словник української мови — В
відбіснуватися
Борис Грінченко
1927
Відбіснува́тися, ну́юся, єшся, гл. Перебеситься. Як відбіснувався становий, то й почав говорити наче людина.