Словник української мови (1927)/відважуватися
| ◀ відважувати | Словник української мови В відважуватися |
відвал ▶ |
|
Відва́жуватися, жуюся, єшся, сов. в. відва́житися, жуся, жишся, гл. 1) Отвешиваться, отвеситься. 2) Отваживаться, отважиться, осмелиться, решиться. От я не відважуся сказати йому. Давно вже хотів він признатись, що жонатий, та не признававсь. Далі одважився: треба! МВ. (О. 1862. I. 78).