Словник української мови (1927)/відвернути
| ◀ відвернення | Словник української мови В відвернути |
відвертання ▶ |
|
Відверну́ти, ся. См. Відверта́ти, ся.
| ◀ відвернення | Словник української мови Борис Грінченко В відвернути |
відвертання ▶ |
|
Словник української мови — В
відвернути
Борис Грінченко
1927
Відверну́ти, ся. См. Відверта́ти, ся.