Словник української мови (1927)/відволога
Зовнішній вигляд
◀ відволікати | Словник української мови В відволога |
відвологий ▶ |
|
Відволо́га, ги, ж. Основное значение = Відволо́да = Відли́га, но в песне употребл. в смысле: облегчение душевное, утешение, также — утешительница. Одна другої питається: — Подружечко-одволого, одволожи живота мого: чи була ти на улиці, чи бачила жениха мого? Лавр. 113.