Словник української мови (1927)/відгарбати
| ◀ відганяти | Словник української мови В відгарбати |
відгарбувати ▶ |
|
Відга́рбувати, бую, єш, сов. в. відга́рбати, баю, єш, гл. Отнимать, отнять, отобрать. Насилу відгарбав свого кожуха від брата.
| ◀ відганяти | Словник української мови Борис Грінченко В відгарбати |
відгарбувати ▶ |
|
Словник української мови — В
відгарбати
Борис Грінченко
1927
Відга́рбувати, бую, єш, сов. в. відга́рбати, баю, єш, гл. Отнимать, отнять, отобрать. Насилу відгарбав свого кожуха від брата.