Словник української мови (1927)/відглушити
| ◀ відгін | Словник української мови В відглушити |
відглушувати ▶ |
|
Відглу́шувати, шую, єш, сов. в. відглуши́ти, шу́, шиш, гл. Колотить, отколотить, отдуть. Хто було захоче, той мене й одглушить. Г. Барв. 51.
| ◀ відгін | Словник української мови Борис Грінченко В відглушити |
відглушувати ▶ |
|
Словник української мови — В
відглушити
Борис Грінченко
1927
Відглу́шувати, шую, єш, сов. в. відглуши́ти, шу́, шиш, гл. Колотить, отколотить, отдуть. Хто було захоче, той мене й одглушить. Г. Барв. 51.