Словник української мови (1927)/відгукувати
| ◀ відгукнутися | Словник української мови В відгукувати |
відгукуватися ▶ |
|
Відгу́кувати, кую, єш, сов. в. відгука́ти, ка́ю, єш, гл. 1) Выклика̀ть, выкликать. Куди се ти так забрався, що ледве-не ледве відгукав тебе. Киев. г. 2) Звать обмершее дитя с целью привести его в чувство. Мил. 19.