Словник української мови (1927)/віддання
| ◀ відданість | Словник української мови В віддання |
віддаровувати ▶ |
|
Відда́ння́, ня, с. 1) Отдача. Шість кабанів чорт мав, бідному чоловікові дав і на вічне віддання пропало. Драг. 7. Позичив ледачому гроші — десь на вічне вже віддання. 2) Выход замуж. Св. Л. 197. Ді́вчина на відда́нні́. Девушка-невеста, взрослая девушка. У мене ж дочка на відданні Г. Барв. 11. 3) Народный праздник 15 января. ХС. I. 74. Чуб. III. 5. *— до су́ду. Предание суду. Сл. Нік. Ум. Відда́ннячко. Маю сестру на відданнячку. Гол. IV. 547.