Словник української мови (1927)/віддівувати
| ◀ віддиховий | Словник української мови В віддівувати |
віддіжурити ▶ |
|
Віддівува́ти, ву́ю, єш, гл. Прожить девичью жизнь. Я вже своє дівоцтво віддівувала. Киев. г.
| ◀ віддиховий | Словник української мови Борис Грінченко В віддівувати |
віддіжурити ▶ |
|
Словник української мови — В
віддівувати
Борис Грінченко
1927
Віддівува́ти, ву́ю, єш, гл. Прожить девичью жизнь. Я вже своє дівоцтво віддівувала. Киев. г.