Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/віджарити

Матеріал з Вікіджерел

Віджа́рити, рю, риш, гл. Отпороть розгами, высечь. Узяли його лакеї на станю та так оджарили, що ні лягти, ні сісти. Мир. ХРВ. 53.