Словник української мови (1927)/відживити

by Борис Грінченко

◀ відживати

Словник української мови Борис Грінченко В відживити

відживіти ▶

Київ: Горно, 1927

Відживля́ти, ля́ю, єш, сов. в. відживи́ти, влю́, виш, гл. Оживлять, оживить. Те кохання, що його одживило, живу й муку йому собою завдало. МВ. (О. 1862. I. 78).