Словник української мови (1927)/відзолювати

by Борис Грінченко

◀ відзолити

Словник української мови Борис Грінченко В відзолювати

відзяпити ▶

Київ: Горно, 1927

Відзо́лювати, люю, єш, сов. в. відзоли́ти, лю́, лиш, гл. 1) Щелочить, выщелочить (белье). 2) Бранить, выбранить. Так його, так!… одзоліть його! Мир. Пов. II. 62.