Словник української мови (1927)/відкараскатися
| ◀ відкалатати | Словник української мови В відкараскатися |
відкараскуватися ▶ |
|
Відкара́скуватися, куюся, єшся, сов. в. відкара́скатися, каюся, єшся, гл. Отвязываться, отделаться, отбояриться. Лихим лихом причепивсь, насилу відкараскався від його. Черк. у.