Словник української мови (1927)/відкаснутися
| ◀ відкасник | Словник української мови В відкаснутися |
відкасуватися ▶ |
|
Відка́суватися, суюся, єшся, сов. в. відкасну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Отставать, отстать, отвязаться, *отстраняться, отстраниться. Од мене, бабо, відкаснися, і не тілько на яві — і ві сні не снися. Ном. Одкаснись від мене і від лиця мого. Ном. Налякати хоче, аби ми від неї відкаснулись. Г. Барв. 206.