Словник української мови (1927)/відклінне
Зовнішній вигляд
◀ відклін | Словник української мови В відклінне |
відклінщина ▶ |
|
Відклі́нне, ного, с. Прощальный подарок. Ой дав же я їй да одклінного — коня вороного, а вона (мені) хустиночку. Грин. III. 175. Мил. 113.