Словник української мови (1927)/відкушувати

by Борис Грінченко

◀ відкусювати

Словник української мови Борис Грінченко В відкушувати

відлазити ▶

Київ: Горно, 1927

Відку́шувати, шую, єш *и відку́сювати, сюю, єш, сов. в. відкуси́ти, шу́(сю), сиш, гл. Откусывать, откусить. Собака собаці хвоста не одкусить. Ном. № 7954.