Словник української мови (1927)/відлигти
| ◀ відлигнути | Словник української мови В відлигти |
відлинути ▶ |
|
Відли́г(ну)ти, ну, неш, гл. 1) Потеплеть, отсыреть. Оце після дощу земля відлигла. Черниг. г. 2) — на се́рці. Легче сделаться на душе. Нехай трохи одлигне на серці. О. 1862. V. 58.