Словник української мови (1927)/відломити
| ◀ відложити | Словник української мови В відломити |
відломлювати ▶ |
|
Відло́млювати, люю, єш, сов. в. відломи́ти, млю́, миш, гл. Отламывать, отломить.
| ◀ відложити | Словник української мови Борис Грінченко В відломити |
відломлювати ▶ |
|
Словник української мови — В
відломити
Борис Грінченко
1927
Відло́млювати, люю, єш, сов. в. відломи́ти, млю́, миш, гл. Отламывать, отломить.