Словник української мови (1927)/відлютувати
| ◀ відлютовувати | Словник української мови В відлютувати |
відлютуватися ▶ |
|
Відлюто́вувати, вую, єш, сов. в. відлютува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Перезлиться. 2) Отпаивать, отпаять.
| ◀ відлютовувати | Словник української мови Борис Грінченко В відлютувати |
відлютуватися ▶ |
|
Словник української мови — В
відлютувати
Борис Грінченко
1927
Відлюто́вувати, вую, єш, сов. в. відлютува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Перезлиться. 2) Отпаивать, отпаять.