Словник української мови (1927)/відлягати

by Борис Грінченко

◀ відлютуватися

Словник української мови Борис Грінченко В відлягати

відлягти ▶

Київ: Горно, 1927

Відляга́ти, га́ю, єш, сов. в. відлягти́, жу, жеш, гл. Отлегать, отлечь. Насилу від серця відлягло. Відлягло́ в животі́. Прошла спазма в желудке.