Словник української мови (1927)/відлясок
| ◀ відлягти | Словник української мови В відлясок |
відмага ▶ |
|
Ві́длясок, ску, м. Отголосок, эхо. Танцюють з парубками, тільки одляски йдуть. Г. Барв. 58. Поцілувала тричі, аж одляски пішли по-під вербами. Левиц. I. 51.