Словник української мови (1927)/відмагати

by Борис Грінченко

◀ відмагання

Словник української мови Борис Грінченко В відмагати

відмагатися ▶

Київ: Горно, 1927

Відмага́ти, га́ю, єш, сов. в. відмогти́, мо́жу, жеш, гл. Отнимать, отнять. Почав пан хату відмагати: десь прикупив сем'ю людей, то треба було хати. МВ. I. 44.