Словник української мови (1927)/відмикатися

by Борис Грінченко

◀ відмикати

Словник української мови Борис Грінченко В відмикатися

відмикувати ▶

Київ: Горно, 1927

Відмика́тися, ка́юся, єшся, сов. в. відімкну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Отпираться, отпереться (о замке). Не відмикається чогось замок: чи заіржавів, чи й зовсім поламався.