Словник української мови (1927)/відмолодіти
| ◀ відмолодити | Словник української мови В відмолодіти |
відмолоти ▶ |
|
Відмолоді́ти, ді́ю, єш, гл. Помолодеть. Як би він тієї води напився…, то він би відмолодів, другий би вік жив. Чуб. Одужала, одмолоділа. МВ. I. 55.