Словник української мови (1927)/відмінний

by Борис Грінченко

◀ відмінити

Словник української мови Борис Грінченко В відмінний

відмінник ▶

Київ: Горно, 1927

Відмі́нний, а, е. 1) Отличный, отличающийся от. Почнеш ік Волині зближатися, зараз постережеш, що пішла перед тобою одмінна од нашої сторона. К. (О. 1861. II. 233). *2) Изменяемый, изменяющийся. Відмінні зорі. Переменные звезды. *3) Сменяемый, сменяющийся.