Словник української мови (1927)/відмірати
| ◀ відмінятися | Словник української мови В відмірати |
відмірювати ▶ |
|
Відміра́ти, ра́ю, єш, сов. в. відме́рти, дімру́, реш, гл. 1) Умирать, умереть, перемирать, перемереть. Більш як двісті чоловіка сього року відмерло в нашій волості. Багато бджіл повиприскало й одмерло. Васильк. у. 2) Обмирать, обмереть и потом снова возвратиться к жизни. Було, послі почую, що люде одмірали. Чому в нас не одмірають? Я пішла б роспитала про свого (покійного) дідуся. Г. Барв. 362.