Словник української мови (1927)/відник

by Борис Грінченко

◀ віднести

Словник української мови Борис Грінченко В відник

віднимання ▶

Київ: Горно, 1927

Відни́к, ка́, м. Сосуд (кадка и пр.), в котором держат воду, *водоем. Сл. Нік. Ум. Відничо́к. Куди ти? — Я хотіла до відничка у сіни, води унести у хату. МВ. (О. 1862. I. 86). Стоїть кухлик на відничку й умийся. Чуб. V. 522.