Словник української мови (1927)/віднимати
| ◀ віднимання | Словник української мови В віднимати |
віднині ▶ |
|
Відні(и)ма́ти, ма́ю, єш, сов. в. відня́ти, німу́, меш, гл. Отнимать, отнять, отобрать. А де ж ти діла паляницю? Чи може в лісі хто відняв? Шевч.