Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/віднимати

Матеріал з Вікіджерел

Відні(и)ма́ти, ма́ю, єш, сов. в. відня́ти, німу́, меш, гл. Отнимать, отнять, отобрать. А де ж ти діла паляницю? Чи може в лісі хто відняв? Шевч.