Словник української мови (1927)/відоймити
| ◀ відоймати | Словник української мови В відоймити |
відокремити ▶ |
|
*Відойма́ти, ма́ю, єш, сов. в. відойми́ти, му, меш, гл. Отнять, отнимать. Марія така чемна, то вона ту булку ухватила і вкусила вже раз. Але я набив і відоймив. Стефаник.