Словник української мови (1927)/відорювати

by Борис Грінченко

◀ відорати

Словник української мови Борис Грінченко В відорювати

відосібнений ▶

Київ: Горно, 1927

Відо́рювати, рюю, єш, сов. в. відора́ти, рю́, реш, гл. 1) Отпахивать, отпахать. Відорана скиба. Рудан. I. 22. 2) Отрабатывать, отработать пахотой. Херс. г.